БаришівкаБаришівкаБаришівка
WEB-камера в Баришівці WEB-камера в Баришівці
   


Оголошення
> Оцифровка видео и звукового материала, монтаж видео студия Studiofilm
> РОБОТА!
> Потрібні працівники
> В Барышевке резиновую лодку продам недорого
> Срочно требуются
> Строительные работы
> Робота для водіїв катеогріі С
> Пропоную работу: Швачка, Ручниця, Комірник.
> потрібна доглядальниця
> потрібні на роботу

Мапа району
Мапа Баришівського району
Київська область

Гіперпосилання
Швидкісний Інтернет
Баришівська РДА
 

Історія Баришівки


Дуже рано, відразу в післяльодниковий період тут виникли унікальні поселення епохи раннього кам’яного віку, або палеоліту, приблизно між 40-10 тис. до н.е.

Вже досконаліше людина-неандерталець розселилася ширше в епоху пізнього палеоліту. Новий тип людини, що сформувався і зберігається й донині — крамапсонець-(Гомо Сапієнс) на Баришівських землях фіксується у I-IV тис. до н.е.

Помірний клімат, розкішна природа, буйна рослинність, соснові гаї стояли темною стіною, співучі білі діброви беріз, достатня кількість вологи, родючі ґрунти, у кришталевих водах Трубежа і Красилівки було багато риби, виводки диких гусей і качок створювали пташині колонії.

Вигідне географічне положення робили Баришівку зручним для проживання первісних племен з найдавніших часів.

Археологічні пам’ятки свідчать, що на території сучасної Баришівщини постійно жили люди, які займалися мисливством та рибальством. Тут мають місце пам’ятки епохи палеоліту, трипільської, зарубеняцької та черняхівської культур. В ті далекі часи люди селилися на березі річок, поблизу лісу, щоб забезпечити себе необхідними засобами для існування. В цей період склалося основне слов’янське ядро, звичаї й культура, які були збережені в період великого переселення народів.

Найважливішою подією в історії Баришівки слід визнати утворення держави Київська Русь та запровадження Християнства, як державної релігії.

За оцінкою вчених уже в VІ-VІІ столітті поляни на чолі зі своїм Князем Києм утворили сильний племінний союз і мали тісні стосунки з Візантією. У 527 році відбувся візит Київського Князя Кия до Царгорода, де він прийняв Християнство. Та водночас землі Київської держави були доступні для зовнішніх ворогів. Аби цьому зарадити необхідно було будувати укріплення, насипати земляні вали, створювати перепони від наскоків кочових тюркських народів, печенігів, торків, а пізніше половців та інших кочівників.

В другій половині Х століття на Київську Русь посипались агресивні напади печенігів, які навіть підступали до самого Києва. Вони становили для Русі постійну небезпеку. Оборона Київської Русі за цих умов стане найважливішим завданням держави, її князів.

Щоб захистити кордони Київської Русі Великий Князь Володимир Святославович розпочинає будівництво міст-фортець та інших фортифікаційних споруд.

Літописний звід Великого Князя Володимира, який був укладений 996-997 роках повідомляє про це так: «У 988 році рече Князь Володимир: «Се недобре, що мало міст коло Києва. І почав ставити города по Десні, по Вострі і по Трубіжеві, і по Стугні і почав набирати кращих людей і від слов’ян і від чуді, і від кривичів, і від в’ятич, і поселив їх в тих городах. Так на правому високому березі річки Трубіж було збудовано місто-фортеця (Баруч) (де в наш час розташована Баришівка), яка захищена з півночі непроходимим болотом річки Красилівка, з півдня заплавою безіменного струмка притоки Трубежа.

Залишки городища — його вали збереглися до наших днів. Дитинець (фортеця) в городищі знаходився рядом з сучасним кожзаводом, свідчать, що це була на той час велика укріплена фортеця, в якій знаходився чисельний гарнізон воїнів з різних слов’янських племен, які захищали східний кордон Київської Русі від нападів тюркомовних кочових ватаг.

Описуючи приготування Великого Князя Володимира до війни з печенігами літописець повідомляє: «І став він городи (тобто фортеці і укріплення) зводити…» На богатирські застави Князь набирає найкращих воїнів з усієї Давньоруської держави.

Баришівка яка розташована на корінному правому березі річки Трубіж захищала князівство від войовничих зайд — кочівників і давала притулок тим, хто приходив з миром.

Укріплення східно-руського пограниччя оборонними містами-фортецями на Трубежі відбулося в 980- 990-ті роки. Якщо врахувати середину між цими датами, а вона має найменшу погрішність, то заснування Баришівки відбулося приблизно в 985 році.

На Трубежі літопис згадує фортеці Баруч і Бронькняж.

Погодження назви селища остаточно не з’ясовано. Перша згадка в літописі пов’язана з Баручем згадується у 1125-1126 рр.

По другій версії істориків та краєзнавців подаються відомості про існування на території сучасної Баришівки володіння Київського князя Бориса (ХІ ст.) — Борисівки, або в народній тодішній вимові – Баришівки. За аналогією, пише А.В. Богданович, сучасний Бориспіль місцеве населення називає Боришполем.

Не оминули Баришівського краю знаменні та трагічні події, так:

1239 татаро-монголи розорили Переяславські землі в склад яких входила територія сучасного Баришівського району.
Середина ХІІ–перша половина ХІV ст. територія Переялівської землі входить в Саранську тьму Золотої Орди, що включає в себе межиріччя Волги і Дніпра.
1362 землі підпадають під вплив Великого князівства Литовського.
1842 похід орди хана Манглі-Гірея на Лівобережжя Київщини та її спустошення.
1569 остаточний відхід земель, що були під опікою Литви до Польщі.
1630 участь населення району в повстання Тараса Федоровича (Трясила) проти поляків.
1649 визволення Лівобережжя від польської шляхти. Утворення Переяславського козачого полку і Баришівської сотні.
1653 29 грудня зустріч баришівцями царського посольства на чолі з В. Батуріним, яке їхало на Переяслівську раду.
1659 угода між Московською державою і Річчю Посполитою за якою Лівобережжя переходить Московській державі.
Весна 1661-осінь 1663 Баришівку захоплюють польські-шляхетські війська, що намагаються загарбати Лівобережжя.
1666 лівобережні козаки на чолі з Баришівським сотником Щербиною розгромили загін війська гетьмана Правобережжя України П. Дорошенка прихильника Туреччини, що перейшов на лівий берег Дніпра і перехопили його послання.
1659-1764 територія району в складі Переяславського полку.
1671 баришівчани закривають браму перед переяславським полковником Р. Думутрашком-Райчем, що намагався спровокувати козаків на виступ проти гетьмана Д. Многогрішного.
1731 Баришівка і навколишні села, вважалися, як військові і вільні «диспозиції гетьманської приналежні».
1775 Баришівка і частина сіл підпадають під залежність полковника Сулими.
1843 відвідання Баришвки Т.Г. Шевченком. В період перебування Т.Г.Шевченко на кургані, який знаходиться біля сучасного села Більшовик писав свій вірш «Розрита могила».
1844, січень другий приїзд до Баришівки Т.Г.Шевченка.
Перша половина ІХХ ст. Баришівка, Березань, Лехнівка стають волосними центрами Переяславського повіту Полтавської губернії
1892-1910 в районі відкривається мережа церковно-приходьких і земських шкіл.
Весна 1906 страйк в Баришівці.
Січень 1918 розгром частини Центральної Ради у Баришівці полком В.М. Примакова і встановлення Радянської влади на території району.
Березень 1918 захоплення району німецькими військами і військами Центральної Ради.
Грудень 1918 захоплення району військами Директорії.
9 лютого 1919 район захоплюють частини Червоної Армії.
Серпень 1919 район захоплюють денікінці.
Грудень 1919 визволення Баришівки військами 1-ої Богунської бригади 44-ої стрілецької дивізії.
3 липня 1921 Баришівська волость увійшла до складу Київської губернії.
1923 утворення Баришівського району в складі Київського округу.
Вересень 1932 Баришівський район в складі Київської області.
1932-1933 населення Баришівського району потерпіло від Голодомору. Тільки у 1933 від Голодомуро загинуло згідно архівів РАГСу 9334 людини.
У вересні 1941 на території Баришівського району сталася одна з найтрагічніших подій Великої Вітчизняної війни. Відступаючі, війська Південно-Західного фронту (5-а, 26-а, 37-а армії, частини сил 38-ї, 21-ї армій, моряки Пінсько-Дніпровської флотилії та дві дивізії НКВС) саме тут потрапили в оточення. Близько півмільйона радянських воїнів загинули у Борщівському котлі. Війська Південно-Західного фронту відтягнули на себе величезні сили противника, які призначалися за планом гітлерівців для московського напрямку. Фашистський план блискавичної війни провалився.
Вересень 1943 Баришівка звільнена від німецько-фашистських загарбників. Кожне село району Радянські війська відстоювали від німецько-фашистських окупантів у кровопролитних боях. Немає у Баришівському районі ні одного села без братських могил та пам’ятників бійцям які воювали з нацистами у Великої Вітчизняної війни.
Науковий співробітник
з питань охорони культурної
та історичної спадщини
відділу культури і туризму
Баришівської райдержадміністрації
Василь Коваленко


УВАГА!!!
Цей матеріал не може бути розміщений будь де без вказання джерела, тобто, сайту Баришівки та автора В.Коваленка


 
Праздники Украины
Find more about Weather in Баришівка, UR

 

Всі зауваження та побажання надсилайте на webmaster@baryshivka.net.ua
Всі права захищені та охороняються законом. © BarONLINE, 2006-2017
Автоматизоване вилучення інформації сайту заборонено.
Аднімістрація сайту може не поділяти думки авторів публікацій
При повному або частковому передрукуванні матеріалів сайту гіперпосилання на www.baryshivka.net.ua є ОБОВ'ЯЗКОВИМ

0.0025370121002197